Відділ освіти Оріхівської РДА

Неділя, 19.11.2017, 18:42
Доброго дня Гость | RSS
Меню сайту
Національно-патріотичне виховання


Зворотній зв'язок
Ім`я *:
E-mail *:
Текст *:

Наше опитування
До якої категорії Ви відноситесь?
Всего ответов: 720
Архів новин

СЛАВА ГЕРОЯМ АТО

    День 21 серпня цього року став трагічним для жителів району – Оріхівщина попрощалася і провела в останню путь свого земляка справжнього патріота Сергія Івановича Сухового. Він загинув 12 серпня, захищаючи інтереси держави на сході. Про героя-земляка, який добровольцем пішов на схід, розповіла його рідна сестра Світлана Пруднік.

     «Сергій народився 6 серпня 1978 року в Комишувасі, був звичайною дитиною, навчався у селищній школі, мав звичайні оцінки, схвачував усе «на льоту». Він був справжнім другом, таких, як Серьожа, знайти дуже важко. Він міг і заступитися, і допомогти, і останнє віддати другу. Інколи миД з мамою навіть сердилися, бо свої речі віддавав друзям, які мали в них потребу.

     Братик навчався на електрогазозварника в Запорізькому СПТУ-17. Служив в армії – у військах Міністерства внутрішніх справ, був відзначений знаком «За зразкову службу» ІІ ступеня.

     Сергій рано залишився без батька. На його плечі лягло багато обов’язків. Він був опорою для мами, завжди знаходився поряд. Мав золоті руки, робив усе по дому, був справжнім трудівником.

    Коли почалася вся ця ситуація в державі, Сергій дізнався, що його знайомі хлопці пішли захищати Україну. Він також хотів бути з ними, збирався піти на схід, але нам не зізнавався в цьому. Коли від’їжджав, сказав, що знайшов собі роботу і працюватиме в Запоріжжі. Але материнське серце не можна обманути. Відчували, що тут щось не так… Через місяць, коли приїхав додому у відпустку, все розповів. Він сказав: «Я так вирішив». Нам лише залишалося його підтримувати.

    Сергій служив добровольцем у батальйоні «Днепр-1». Про те, що бере участь у бойових діях, не одразу зізнався нам, говорив, що несе службу на блок-посту.  Він дуже близько сприймав те, що не цінується людське життя... Він розумів, якщо він не піде захищати країну, то ворог буде тут.

    Останнього разу розмовляла з братиком по телефону 6 серпня. Ми привітали його з днем народження, дуже всі чекали Серьожу вдома, приготували святковий стіл, але він сказав: «Мамочко, зрозумій, я зараз не можу покинути хлопців», і додав: «Передавайте усім-усім велике вітання. Я буду стояти до останнього, але ворога не пущу».

   Серце тьохнуло, коли побачила телесюжет про обстріляний автобус з військовими під Донецьком. Почала телефонувати Сергію на мобільний, але відповідали його побратими з батальйону, говорячи, що він на бойовому завданні. Вже тоді вони знали, що наш Серьожа прийняв останній бій, але не мали права цього говорити допоки нас не викликали на пізнання.

   …Коли зустрілася з побратимами Сергія, була вражена, які це патріоти. Вони – справжні друзі.  В їхніх очах були сльози… Розповідали, що у Сергія не було страху. Для нього захистити товариша – на першому місці. Кажуть, він всюди встигав…

Пам’ятаю, якось братик сказав мені: «Знаєш, сестричко, піти туди, значить мати великий дух. Не можна осуджувати людей, які не можуть чи бояться. Це їхнє рішення».

    Передивляючись речі Серьожі, мама знайшла фотографії, папірці, де записані дуже мудрі вислови. Я вважаю, це його внутрішній світ, і щоб зрозуміти його, треба їх перечитувати не один раз.

    Сергій загинув за Україну.  Небесне воїнство поповнилося… Для нас це велика трагедія. Для України - загибель патріота. Сергію! Ми  тебе дуже любимо! Ти завжди будеш з нами в наших серцях!

      Вічна йому пам’ять! Вічна пам’ять Героям!».

(Записано зі слів Світлани Пруднік, сестри Героя).

***   ***   ***   ***   ***   ***   ***   ***   ***

    Сумна звістка увірвалася в життя нашого району. Виконуючи свій військовий обов’язок на сході України, загинув наш земляк комишувасець Сущевський Андрій Вікторович.

    Андрій народився 3 червня 1978 року. Цього літа, 31 липня, під час третьої хвилі мобілізації він був призваний на службу в армії. Як справжній чоловік, він пішов захищати свою Батьківщину, свій дім та своїх рідних. Служив старшим солдатом в 17-й танковій дивізії (м. Кривий Ріг). Останнє місце дислокації військової частини було під Дебальцевим Донецької області.

    Як відомо, наш земляк виконував бойове завдання в районі села Калинове під час розвідувальної операції. 18 вересня родина втратила зв’язок з Андрієм. Його вважали безвісті пропалим. Рідні намагалися знайти його.

    Андрій героїчно загинув… Завдяки волонтерам тіло було доставлено до Дніпропетровського моргу, де за прикметами його впізнали рідні.

   Він був люблячим сином, турботливим чоловіком та батьком. Працював у колективі особового складу пожежної частини в смт Комишуваха. Йому було 36 років. Проживши коротке життя, він залишив добрий слід на землі.

    Андрій Сущевський залишиться вічно жити в пам’яті рідних – мами Любові Петрівни, дружини Олени Миколаївни, доньки Юлії -, друзів, земляків та військових побратимів.

    Світла пам’ять про Сущевського Андрія Вікторовича назавжди залишиться в наших серцях.

 

                                                                                                                   ***   ***   ***   ***   ***   ***   ***   ***   ***

     8 лютого на кладовищі в смт Комишуваха поховали Сергія Мар’єнка. В останній путь патріота провели його рідні, близькі, колеги,  волонтери, представники районної влади,   Комунарівського та Оріхівського військових комісаріатів, мешканці  селища. Саме в Комишувасі Сергій народився, мешкав  він зі своєю родиною в Запоріжжі. А в селищі проживає його бабуся. Рідні прийняли рішення  поховати  його  біля дідуся.

     Молодший сержант Сергій Мар'єнко був мобілізований Комунарівським районним воєнкоматом ще в серпні минулого року.  37-річний військовослужбовець спочатку був направлений  в 169-й навчальний центр «Десна», де пройшов 10-денну підготовку і в складі 128 механізованої  бригади відправлений у район Дебальцевого.

     Сергій Мар'єнко ніс службу у складі 15-го горно-піхотного батальйону. 30 січня перебував на першій лінії оборони.  Загинув близько години ночі  під час  обстрілу російськими БМ-ГРАД.

     У загиблого солдата залишилася мама, дружина, двоє доньок   8-ми та 9-ти років..

Форма входу
Календар новин
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Пошук
Друзі сайту
Сайти закладів освіти
Сайти відділів освіти
Відділ освіти Оріхівської РДА © 2009 - 2017Сайт створено у системі uCoz;